Уроки

Природознавство 1 клас

Тема. Дніпро – найбільша річка України.

Мета. Ознайомити учнів з найбільшою річкою України – Дніпром; з історичним минулим та сучасним Дніпра; значенням його для господарської діяльності людей; формувати  поняття «річка», 
«водойми», «джерела»; розвивати пізнавальний інтерес, спостереж­ливість, логічне мислення; виховувати бережливе ставлення  до водойм.

Обладнання. Фізична карта України,   презентація, фотовиставка, вірші та легенди про Дніпро.   

                                                     Хід  уроку

I.         Організація класу. 

II.       Актуалізація знань.

1.     Загадка.

        Не кінь, а біжить,

Не ліс, а шумить.    (Річка)

-         Де в природі є вода? (В річках, морях, струмках, океанах, озерах)

-         Як можна назвати одним словом моря, річки, озера? (Водойми)

-         Які річки , які протікають в Україні, ви знаєте?  (Дніпро, Десна, Рось, Ятрань)

-         Річка може починатися з... ( джерела).

2.     Вірш

                            ДЖЕРЕЛЬЦЕ

Тече річечка чудова

І водичка аж блищить.

Це — джерельце у діброві

Її повнить, веселить.

А водичка чиста-чиста

Швидко так біжить-біжить.

Ну, а хвилька, як намисто,

Душу веселить.

Бережіть джерельце, люди,

І воно напоїть вас,

Хай дзюрчить джерельце всюди,

Закликає третій клас.

                                     (В.Гребенюк)

ІІІ. Вивчення нового ма­теріалу

1.     Повідомлення теми і мети уроку.

Давно ця річка славна

Народи три єднає

І в Чорне море плине,

Простори України

Розкішно прикрашає,

Очиці милує дитині.

                          (H.A.Скоропльот)

- Діти, про яку річку ми відгадали загадку?  

2. Робота з картою.

        Шляхи Дніпра немалі: починається він з болота в російській землі, тече між густих білоруських лісів, крізь всю широчінь українських степів і потім у Чорне море впадає. Протяжність Дніпра — 2201 км, по Україні — 1050 км. До того ж Дніпро має 1424 притоки.

         Дніпро – ріка рівнинна, течія переважно швидка, але зустрічаються тихі плеси й вири зі зворотною течією. Глибини різні – існують перекати, де глибина може досягати 0,5 м, а є ще ями глибиною 20-30 м; добре розвинута водна рослинність.

                                    Хвилинка-цікавинка

        З 2003 року у Києві щорічно у першу суботу липня відзначається День Дніпра.  

         Дніпро – головний постачальник води в Україні. Водними ресурсами Дніпра користуються біля 30 млн. мешканців України (це фактично дві третини від усього населення).

         Дніпро – третя річка в Європі після Волги і Дунаю.

         Разом з потужними потоками цих річок Дніпро прискорює свою течію на територіях України, поступово щедро роздаючи свої неосяжні води степових і лісових районах. На цих територіях частіше змінюється рельєф річки, а ширина її іноді досягає від 14 км до 18 км.

         Найбільш високий, крутий обривистий берег річки – правий.

         Дніпро – річка, умовно розділена на 3 частини. Там, де починається річка Дніпро, і весь її шлях до самого Києва — протягом верхнє. Довжина цієї ділянки становить 1 км 320 м. Ділянка між Києвом і Запоріжжям – середня течія. Його протяжність – 555 км І остання ділянка, від Запоріжжя до гирла, який становить 326 км, – нижня течія.

         В середині Дніпра розташований ряд водосховищ, і лише в нижній частині течії збереглося його природне русло.

         У середній і нижній течіях Дніпра розташовані каскадом кілька водосховищ: Кременчуцьке, Київське, Каховське, Дніпродзержинське, Дніпровське, Канівське.

3. Походження назви «Дніпро» .

         Дніпро — не тільки головна водна артерія України. З ним пов'язано багато історичних подій. А чи знаєте ви, як називали Дніпро інші народи?

         Походження назви річки до цього часу не з'ясоване. У давні часи річка згадувалася під іншими назвами. Так давньогрецький історик Геродот називав її у своїх історичних трактатах Борисфеном (що означає "ріка, яка тече з півночі"). Римські історики називали річку іменем Данапріс, яке через століття перетворилося на Дніпро.У період Київської Русі річку називали Славутичем (ріка слов'ян), у ті часи вона була частиною торговельного шляху, що з'єднував Прибалтику з Причорномор'ям.

            На Дніпрі за порогами, між сучасними Дніпропетровськом і Запоріжжям, у дніпровських плавнях була народжена славна козацька Запорізька Січ.

По обидва боки Дніпра розташований Київ – столиця України.

4.        «Характер» річки.

       Річка... хіба вона не живе то спокійно, то лагідно, то воюючи із своїми берегами? Хіба буває вона завжди од­накова? Аж ніяк! Весною повноводна і часто розливаєть­ся, влітку міліє, а взимку ховається під крижану ковдру і спить до весни.

          Багато на світі річок і всі вони різні. Немає такої, щоб точнісінько повторювала якусь іншу. У кожної свій «ха­рактер» і є цілий ряд тільки їй притаманних рис і особ­ливостей.
 

Послухай, як Дніпро шумить —

Дніпро до моря лине, —

З тобою всюди, кожну мить

Говорить Батьківщина.

                                    (П.Осадчук)

- Чи завжди наш Дніпро є тихим і лагідним? (Ні, трап­ляється, що він грізно хвилюється, гнівається, вирує, на­віть скаженіє). Мабуть, в свій час таким Дніпро побачив і наш Кобзар — Т.Г. Шевченко.  

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива.

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

Дід Дніпро розплющив очі,

Чоло зморщує чогось,

Серед ночі шаблю точе

І гуде крізь зуби щось.

                (Олександр Олесь)
 

5.        Річки — народне багатство.

         З давніх-давен люди селилися біля річок. Брали з них воду, ловили рибу. І тепер річки служать людям. На ве­ликих річках побудовано електростанції, які дають елект­ричний струм заводам, фабрикам, фермам, житловим бу­динкам. По річках перевозять пасажирів, різні вантажі. Значно збільшується також використання вод Дніпра для зро­шення і обводнення посушливих земель південних райо­нів України.

         Багата територія Дніпра мінералами і корисними копалинами. Розвинена тут металургійна, нафтохімічна та енергетична промисловості. Завдяки орошениям водами великого Дніпра на родючих землях вирощується сільськогосподарська продукція: цукровий буряк, зернові, картопля, коноплі, льон, хміль, тютюн.

І крутить турбіни Дніпрова вода,

Й несе на собі пароплави й човни,

І скрізь напуває зелені лани...

                                      (Н. Забіла)

        Давайте на хвилинку повернемось в літо і згадаємо, як ми відпочили на річці.

Біля річки завжди свіже повітря. Тому тут добре відпо­чивати.              

                              НА РІЧЦІ

Посмалилися носи,

 Загоріли плічка,

Ми щодня тепер усі

Ходимо до річки.

Тече річка крізь лісок,

Блискотить сріблисто,

А на березі пісок

Золотий та чистий.

І на цьому бережку
За одну хвилинку,

Можна з вогкого піску

Збудувать будинки.

Насадить круг них сади,

Викопать озерце,

З річки в озеро води

Наносить відерцем.

Хвильки плещуть на пісок,

Сміх веселий ллється

А на березі лісок

Дивиться й сміється.      
                      (Н. Забіла)

6. Фізкультхвилинка

7. Екологічна сторінка

                    СЦЕНКА «ПРИГОДИ НА РІЧЦІ»

1-а дитина.

Де б від спеки заховатись?

Може, підемо купатись?

2-а дитина.

Що це з річкою?

Вона — непривітна і сумна.

3-а дитина.   Дивись, мертва рибка, а вода бензином пахне.

4-а дитина. Справді, в такій воді купатись не будеш.

5-а дитина.

Ти ж була колись глибока,

Швидкоплинна, світлоока

Чом же стала каламутна?

Чом хлюпочуть хвилі смутно?

Річка.

Як мені не сумувати?

Всі отрутохімікати

Постікали в мою воду.

 Зіпсували чисту вроду.

Вже течу між болотами,

Заросла очеретами,

Зникла риба, навіть раки,

Поховались, небораки.

           Діти (разом).

Ой ти, річко синьоока,

Ти була колись глибока,

І сумуєм ми з тобою

Під плакучою вербою.

            Сьогодні, на жаль, наш Дніпро вже не чистий і не цілющий. Він отруєний байдужими господарниками, що забруднювали і забруднюють його води й береги.   Сьогодні Дніпро, як ніколи, чекає вашої допомоги, вашого слова на його захист, вашого небайдужого серця. І коли ви візьметеся «лікувати» свою річку, то вона нести­ме чистішу воду в Чорне море

— Як же нам зберегти Дніпро?

      Орієнтовна відповідь.

       На жаль, все частіше ми чуємо, що вода у Дніпрі не та­ка чиста, як слід, і що стає її все менше.

       Дорослі повинні зберегти Дніпро, а ми — допомогти їм. Відпочиваючи влітку на пляжі, треба бути акуратними. Не потрібно залишати після себе залишки їжі, паперу, пляшок, консервних банок. Не можна все це закопувати в пісок. Його потрібно викинути в урну або загорнути і викинути вже вдома.

       Якщо ви приїхали відпочивати автомашиною, ні в яко­му разі не можна мити її на березі. Злитий бензин, мас­ло потрапляють у пісок, а потім у воду.

     Коли ми катаємось по Дніпру, не можна кидати у воду сміття. На воді потрібно поводитись так, як хороша гос­подиня в своєму домі.

       Щоб берег Дніпра не руйнувався, його потрібно обсад­жувати деревами й кущами.

       Вода – справжнє диво природи.

       Але часто люди не вміють цінувати його. Можливо тому, що, на перший погляд, води у нас дуже багато.

8. Поети  про Дніпро.

          Гарний наш Дніпро, красиві його зелені береги. Про Славутич написані оповідання, вірші, співають пісні.

         Дніпру присвячували і присвячують свої твори поети, письменники, художники, фотографи, музиканти, режисери.

ДНІПРОВСЬКА ВОДА

А Дніпровська вода,

Мов дівоча хода.

Плескіт хвиль,

Наче шепіт липневий.

В ній і радість, і сум,

Осокоровий шум,

І любов, наче цвіт яблуневий,

Я з доріг повернусь,

Над тобою схилюсь,

Освіжиш, приголубиш, напоїш.

Як заплачу в біді,

Ти, як мати, тоді

Заколишеш мене, заспокоїш.

Між ярів і долин

Віковічний твій плин.

Тануть дні, як від сонця тумани,

Най мине тебе біль,

Хай щастить звідусіль,

Путь-дорога добрішою стане.

Але чиста вода там давно вже була,

А сьогодні він стогне від болю.

                                           (М.С. Дубина)

                                  ДНІПРО

В піснях прославлений Дніпро,

Немає меж красі природи.

Неначе вчора це було:

Ревіли і стогнали води...

Тепер Дніпро неначе зник,

І береги всі обміліли,

Гусей все менше чути крик,

І ряска з комишем змарніли.

Що ж буде далі? Хто це зна?

Війна? Чорнобиль? Хіросіма?

Ти все ж не дай в біду Дніпра,

Де тебе мати породила.

Живи з надією в добро

І пам'ятай всі заповіти,

Люби і бережи Дніпро —

Найкращу річку в цілім світі!           

                                           (Л.В.Заїка )

                                       ВОДА

У хвилини сум'яття пройду до Дніпра,

Та Дніпро вже мені не поможе.

Не напитися більше — отруйна вода,

Темне плесо з руїною схоже.

Де ті лицарі степу, надія твоя,

Що тебе берегли від набігів?!

Та на цей раз, мій друже, навала своя

Повела себе гірш печенігів.

Від руйнівних частинок мертвіє вода

І заводи страшні, і Чорнобиль.

Плаче, стогне, здригається хвиль череда,

Перший крок до рятунку хто зробить?!

У хвилини сум'яття прийду до Дніпра,

Він надійний, він все ж допоможе.

О, святого народу святая вода!

Ти на долю змарнілую схожа.   
                                        (Т.С. Шепінько)                          

9.        Дніпро в легендах.

                                      ДНІПРО І ДЕСНА

          Дніпро і Десна — це брат і сестра. Вони були колись людьми. Як виросли вони, батько й мати поблагослови­ли їх у дорогу. Змовились брат і сестра вийти ранком і по­лягати спати. Десна любила спати і проспала ранок, а Дніпро проснувся на зорі, порозвертав гори, порозчищав гирла, Десна прокинулась — аж брата немає. Вона тоді пустила ворона вперед і побігла слідом. Летить ворон, і як тільки наздожене Дніпро, так і крекоче. Багато разів Дес­на підвертала до Дніпра, багато разів повертав він убік. Тому він такий і кручений.

           На ворона напав рябець і давай битись. Чи довго би­лись, чи ні, а Дніпро добіг до моря. Як почула Десна од ворона, що Дніпро далеко — прихилилась до брата і зли­лась з його руслом. Тепер вона тече лівою стороною, а Дніпро правою.

Де є острови і скелі серед річки, там розходяться Дніпро з Десною. Коли ясний день, то видно, де Дніпро, а де Десна: в Дніпрі синя вода, а в Десні — мов жовта. Десна тече тихо, а Дніпро — прудко.

             

                          Легенда Дніпро та Десну

        Жив у стародавні часи могутній богатир Лиман, і було в нього двоє дітей — дочка Десна та син Дніпро. Десна була старшою, а Дніпро молодшим. От виросли діти, настав час Лиману передавати їм свої володіння. Каже батько:.

   — Діти мої любі, приходьте завтра до мене за благословенням. Хто першим прийде, тому й спадок мій залишу.
       Полягали Десна та Дніпро спати. Та не спиться Дніпрові, сон не йде до нього. Хоче син першим батькове благословення взяти. І ранком, як тільки зоря зійшла, Дніпро прийшов до Лимана.
    —  Благословіть, тату!
    — Добре, сину,— каже Лиман,— Та чому ж не прийшла Десна, адже вона старша за тебе і більше прав має на мій спадок?
    —  Вона ще спить, батьку,— відповів Дніпро. 
      Благословив Лиман сина, і той пішов батьківську землю міряти, господарювати на ній.
      Проспала Десна вранішню зорю. Прокинулась — а молодшого брата вже немає. Прибігла до батька:
    —  Благословіть, тату!
       Лиман благословив дочку, а потім каже:
    — Дніпро першим від мене благословення взяв, але якщо випередиш його і першою землю мою зміряєш — пануватимеш на ній по праву.
       Побігла Десна за братом, а попереду себе сокола пустила, щоб він дорогу їй показував. Але як не намагалась, усе одно випередити Дніпра не змогла. Раптом побачила Десна братів слід: «Якщо не випереджу його, то разом із ним отримаю батьківську спадщину».
        Ступила Десна у слід Дніпра — і вмить обидва стали ріками, потекли разом. Це батько вирішив примирити дітей своїх.
        Проте Дніпро з тих пір усе одно вважається головною річкою Вкраїни. Як розрізнити, де вода сестри, а де брата? Просто — в Десні вода світліша, а в Дніпрі темнувата.

                             Камені Богатирі в порогах Дніпра

       Нижче Лоханського порога, з правого і з лівого боку Дніпра, стоять два величезні камені, які звуться Богатирі. Правий Богатир стоїть у воді, не доходячи 20 сажнів до самого берега Дніпра. Лівий Богатир стоїть на сухому, на 10 сажнів одходячи од берега Дніпра. Назва каменів вийшла від суперечки татар та запорожців між собою за межі володіння землею.

       Запорожці казали, що земля по лівому березі Дніпра, проти Лоханського порога, споконвіків була козацька; татари, навпаки того, казали, що та земля була татарська. Після довгого спору суперечники вирішили зробити так: запорожці виставлять од себе богатиря, а татари виставлять од себе богатиря, і нехай кожний з тих богатирів візьме по каменю і кине його через Дніпро — татарський з лівого боку на правий, запорозький з правого боку на лівий, і де саме впаде чий камінь, там і буде того земля.

         Ото взялися ті богатирі за камені. А камені ж були такі, рятуй боже, величезні, що не можна того й умислити, скільки в них пудів! Так ото запорозький богатир як ухопив каменя та як розмахав його в руці, та як кидонув од себе, так він перелетів через увесь Дніпро й гепнувся далі лівого берега Дніпра. І так же гарно він, той запорозький богатир, посадив свого каменя, що його й досі не замулила вода. І коли добре придивитися до нього, то можна на ньому побачити й глибокі вдавлини від пальців того запорозького богатиря, який держав його в руці. І шумів же воно, мабуть, той камінь, коли летів через Дніпро! Десь гуділа від нього вся земля!..

         Ну, а татарський богатир, який кидав камінь з лівого боку на правий, не здолав перекинути його на правий бік ріки: він посадив його в воду, не доходячи до берега Дніпра. У велику воду цей камінь увесь заливається й замулюється мулом.

        Од тих ото суперечників-богатирів і самі камені почали зватися Богатирі. Оце так казали колись запорозькі діди. А тільки, як казати по правді, то запорозькому богатиреві легше було кидати свого каменя, бо він шпурнув його з високого берега вниз, а татарському богатиреві прийшлося кидати свого каменя супроти гори, через що він і посадив його в воду.
 

IV. Підсумок уроку.

-                        Діти, ви підготували безцінний матеріал про Дніпро. І наше з вами завдання не забруднювати і очищати береги наших річок.

      -         Що вас вразило в історії про Дніпро?

      -         Що запам*яталось найбільше?

       -         Чому ми повинні пишатися найбільшою річкою України Дніпром?

 

•        Презентація до уроку
•      Розробка уроку
•      Проект до уроку